Надзвичайна ситуація. Що робити ? Як діяти?

Надзвичайна ситуація. Що робити ? Як діяти?

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС СТИХІЙНОГО ЛИХА

До явищ стихійного лиха, які можливі на території України відносяться: землетруси; повені (паводки; підтоп-лення; катастрофічне затоплення); селеві потоки; зсуви; сильний вітер (ураган, смерч), снігопад, хуртовина, бурі та інші явища природи, що виникають як правило раптово. До них можна також віднести і  пожежі, особливо лісові і торф’яні. Вони порушують нормальну життєдіяльність людей, руйнують і знищують матеріальні цінності, а іноді призводять до загибелі людей.
Про загрозу виникнення стихійного лиха населення сповіщається через мережу провідного мовлення (через квартирні і зовнішні гучномовці), а також через місцеві радіомовні станції, телебачення і, якщо дозволяє час, через засоби друку. В інформації вказується характер можливого надзвичайного явища, його масштаби, час виникнення і можливі наслідки, а також рекомендується, що необхідно робити до і під час стихійного лиха.
Кожний громадянин, який опиниться у районі стихійного лиха, зобов’язаний проявляти самовладання, особис-тим прикладом оказувати вплив на оточуючих, а при необхідності покладати край випадкам грабежів, мародерства та інших порушень законності.
Надавши першу допомогу членам сім’ї, оточуючим і самому собі, громадянин повинен брати участь в ліквідації наслідків стихійного лиха, використовувати для цього особистий транспорт, інструмент, медикаменти, перев’язочний матеріал і т.п.

1.1. Землетруси
Землетруси – підземні поштовхи і коливання земної поверхні, що виникають внаслідок раптових зміщень і розривів у земній корі або верхній частині мантії Землі, які передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань.
Землетруси завжди викликали у різних людей розлад психіки, що проявлялися у не правильній  поведінці. Слідом за гострою руховою реакцією часто настає депресивний стан з загальною руховою загальмованістю. Внаслідок цього, як показує статистика, більша частина отриманих травм серед населення пояснюється несвідомими діями потерпілих, обумовленими панічним станом і страхом.
Попередити землетрус неможливо, але у випадку опо-віщення про загрозу землетрусу чи появи його ознак слід діяти швидко, але спокійно, впевнено і без паніки.
При завчасному попереджені про загрозу землетрусу, перш ніж залишити квартиру (дім), необхідно вимкнути нагрівальні пристрої і газ, якщо топилася піч – загасити  її; після цього слід одягти дітей, старих, одягтися самому, взяти необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування, медикаменти, документи і вийти на вулицю. На вулиці слід якомога швидше відійти від будівель і споруд у напрямку площ, широких вулиць, скверів, спортивних майданчиків, незабудованих ділянок, суворо дотримуючись встановленого громадського порядку.
Якщо землетрус почався раптово, коли зібратися і вийти з квартири (будинку) виявляється неможливим, необхідно зайняти місце (встати) у дверному чи віконному прорізі; тільки стихнуть перші поштовхи землетрусу - швидко вийти на вулицю.
У подальшому необхідно діяти у відповідності з обста-новкою, що склалася, виконувати всі розпорядження орга-нів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивіль-ного захисту населення.

1.2. Ураган (смерч, гроза, злива)
Ураган - це вітер великої руйнівної сили і значної три-валості, швидкість якого 33 м/с і більше.
Смерч - це висхідний вихор повітря, яке швидко обер-тається, що має вигляд темного стовпа діаметром від декількох десятків до сотень метрів з вертикальною, іноді вигнутою віссю обертання.
Гроза – це атмосферне явище, що пов’язано з роз-витком потужних купчасто-дощових хмар, що супровод-жується багаторазовими електричними розрядами між хмарами і земною поверхнею, звуковими явищами, сильними опадами, нерідко з градом .
Злива - короткочасні атмосферні опади великої інтен-сивності.
З отриманням штормового попередження негайно слід удатися до проведення запобіжних робіт: зміцнити не досить тривкі конструкції, зачинити двері, приміщення на горищі, слухові вікна, вентиляційні отвори. Великі вікна і вітрини необхідно оббити дошками. Шибки заклеїти смужками паперу або тканини, а якщо можливо, вийняти. Двері і вікна з підвітряної сторони залишити відкритими, щоб урівноважити внутрішній тиск у будівлі. З дахів, бал-конів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть заподіяти людям травмувань.
Якщо є можливість і необхідність, треба вимкнути комунальні енергетичні мережі, відкрити допоміжні люки для пропускання води. З легких споруд людей перевести у більш міцні будівлі або укрити в захисних спорудах ЦО.
Припинити зовнішні роботи. Запастися електричними ліхтарями, гасовими лампами, свічками. Доцільно створити запаси води на 2-3 доби, підготувати похідні плитки, гасівки, примуси. Не забувати запастися продуктами хар-чування і медикаментами, особливо перев’язочними мате-ріалами; радіоприймачі і телевізори тримати постійно ввімкненими.
Знаходячись у будинку, слід стерегтися поранень осколками скла, що розлітається. Для цього треба відійти від вікон і встати впритул до простінку. Можна використо-вувати також міцні меблі. Найбільш безпечним місцем є сховища ЦО, підвали або внутрішні приміщення перших поверхів цегляних і кам’яних будинків. Не можна виходити на вулицю одразу ж після послаблення вітру, тому що через кілька хвилин порив може повторитися. Якщо це все-таки необхідно, треба триматися подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, щогл, опор, проводів.
Заборонено знаходитися на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легкозаймистих  або сильнодіючих отруйних речовин.
Слід пам’ятати, що частіше всього в таких умовах люди зазнають травмувань від уламків скла, шиферу, черепиці, покрівельного заліза, зірваних шляхових знаків, від деталей оздоблень фасадів і карнизів, від предметів, що зберігаються на балконах і лоджіях.
Якщо ураган (смерч) застав вас на відкритій місцевості, ліпше за все сховатися у канаві, ямі, яру, будь-якій виїмці: лягти на дно заглиблення і щільно притулитися до землі. Знаходитись у пошкодженій будівлі небезпечно: вона може обвалитися під новим натиском вітру.
Особливо слід стерегтися розірваних електропроводів: не виключена імовірність того, що вони  під напругою.
Ураган (смерч) може супроводжуватися грозою (бу-рею). Ухиляйтесь від ситуацій, при яких збільшується імовірність ураження блискавкою: не укривайтеся під деревами, які стоять окремо; не підходьте до ліній електропередач і т.п.
Головна умова – не піддаватися паніці. Діяти грамотно і свідомо, утримуватися від нерозумних вчинків, надавати допомогу потерпілим.

1.3. Снігові замети (хуртовина)
Зимові прояви стихійних сил природи нерідко виявляються у снігових заметах унаслідок снігопадів і хур-товин. Снігопади, тривалість яких може бути від 16 до 24 годин, дуже впливають на господарську діяльність насе-лення, особливо з наступним різким похолоданням (сильний мороз) або потеплінням (швидке танення снігу або ожеледь).
Негативний вплив цих явищ приводять до того, що різко погіршується видимість, переривається транспортне сполучення як внутрішньоміське, так і міжміське. Випа-дання снігу з дощем при зниженій температурі повітря і ураганному вітрі створює умови для зледеніння ліній електропередач, зв’язку, контактних мереж електротранспорту, а також покрівель будівель, різного роду опор і конструкцій, що нерідко викликає їх руйнування.
З оголошенням штормового попередження – необхідно обмежити пересування, особливо на власному транспорті, створити удома необхідний запас продуктів (води, палива), виконати герметизацію житлових приміщень, що до-поможе зберегти тепло і зменшить витрати палива.
Особливу небезпеку снігові замети створюють для лю-дей, захоплених у дорозі, далеко від людського житла. Заметені снігом дороги, втрата видимості викликають пов-ну дезорієнтацію на місцевості.
Під час руху на автомобілі не варто намагатися по-долати снігові замети, необхідно зупинитися, повністю закрити жалюзі машини, укрити двигун зі сторони радіатора. Якщо є можливість, автомобіль треба встановити двигуном у навітряну сторону. Періодично треба виходи-ти із автомобіля, розгрібати сніг, щоб не опинитися похованим під снігом. Крім того, не занесений снігом авто-мобіль - гарний орієнтир для пошукової групи. Двигун автомобіля необхідно  періодично прогрівати для уникнення “розморожування двигуна”. При прогріванні автомобіля важливо не допускати затікання в кабіну (кузов, салон) вихлопних газів; з цією метою важливо слідкувати, щоб вихлопна труба не завалювалася снігом.
Якщо у дорозі разом опинилося декілька чоловік (на декількох автомобілях), доцільно зібратися разом і використати один автомобіль як укриття; із двигунів необхідно злити воду.
Ні в якому разі не можна залишати укриття – автомобіль: у сильний снігопад (хуртовину) орієнтири, які здава-лися надійними з першого погляду, через декілька десят-ків метрів можуть бути загублені.
У сільській місцевості з отриманням штормового попе-редження необхідно терміново заготувати у необхідній кількості харч і воду для тварин.
Під час ожеледі пересування пішоходів ускладнюється, обвалення різних конструкцій і предметів під навантажен-ням стане реальною загрозою для людей (травматизм). Слід уникати перебування у старих будівлях, під лініями електропередач і зв’язку та поблизу їх опор, під деревами.

1.4. Зсуви
Зсув – це сповзаюче зміщення грунтових мас на схилі під дією своєї ваги і додаткового навантаження внаслідок підмивання схилу, перезволожування, сейсмічних поштов-хів, нерозумної діяльності людини та інших процесів.
Звичайно зсув починається не раптово. Спочатку з’являються щілини у грунті, розколини доріг і берегових укріплень, зміщуються будівлі, споруди, дерева, опори ліній електропередач і зв’язку, руйнуються підземні комуніка-ції, а далі виникає повне руйнування будинків і споруд, що може привести і до загрози здоров’ю і життю людей.
Перш за все, треба пильно стежити за оповіщенням що-до умов проходження зсуву та небезпеки для людей, що відбувається, як слід діяти, що необхідно зробити удома, на подвір’ї.
Необхідно знати телефони управління з питань надзви-чайних ситуацій і цивільного захисту населення (відділу з питань НС і ЦЗ, штабу ЦО),  підготуватися до можливої евакуації з місця зсуву та вивозу матеріальних цінностей.
Залишаючи приміщення, слід загасити вогонь, перек-рити газові крани, вимкнути світло і електроприлади. Це допоможе відвернути виникнення пожежі, що виникають.
Надати потерпілим першу допомогу, вивести свою сім’ю (сусідів та інших людей) у безпечну зону, взяти при можливості участь у локалізації і ліквідації осередків виникнення пожеж, огородженні небезпечних ділянок, виставленні спеціальних попереджувальних знаків, відключенні комунальних енергетичних систем. У подальшому діяти за вказівками органів управління з питань надзви-чайних ситуацій і цивільного захисту населення.

1.5. Повінь (паводок, підтоплення, катастрофічне затоплення)
При отриманні попередження про загрозу затоплення внаслідок виходу із русел великих та малих річок або внаслідок руйнування гребель водосховищ і виникнення катастрофічного затоплення  слід дотримуватися встановленого порядку, без зволікання вийти в безпечні та підви-щені місця. При рятувальних роботах необхідно прояв-ляти витримку і самовладання, суворо дотримуватись ви-мог рятувальників. Не можна переповнювати рятувальні засоби (катери, човни, плоти і т.д.), оскільки це загрожує безпеці рятувальників і тих, хто підлягає врятуванню.
Потрапивши у воду, слід скинути із себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу плаваючі чи підвищені над водою предмети, скористатися ними до отримання допомоги.
Якщо є час, то необхідно вжити заходи щодо рятуван-ня майна і матеріальних цінностей: перенести їх у безпечні місця, а самим зайняти верхні поверхи (горища), дахи будинків.
При достатньому часі попередження паводку здійснюю-ться заходи щодо підготовки і проведення завчасної ева-куації населення і сільськогосподарських тварин, щодо вивозу матеріальних цінностей з районів можливого за-топлення, про що оголошується спеціальним розпоряд-женням місцевих державних адміністрацій. Населення про початок і порядок евакуації оповіщається з використанням місцевих радіотрансляційних мереж і телебачення, через адміністрацію суб’єктів господарювання. Населенню пові-домляються місця розгортання збірних евакуаційних пунктів, строки прибуття на ці пункти, маршрути руху під час евакуації пішим порядком, а також інші відомості, що співвідносяться з місцевою обстановкою, очікуваним масштабом лиха, часом його упередження.
За наявності достатнього часу, населення із небезпеч-них районів евакуюються разом з майном. З цією метою кожній родині надається автомобільний чи інший транс-порт з зазначенням його подачі.
У випадку раптових паводків попередження населення проводиться всіма наявними технічними засобами опові-щення, з поміж яких – гучномовні і пересувні установки.
Раптовість виникнення повені викликає необхідність особливих дій і поведінки населення.
Якщо люди, що проживають у населеному пункті, спостерігають підйом води на першому поверсі чи інших поверхах і на вулиці, необхідно залишити квартиру, піднятися на верхні поверхи; якщо будинок одноповерховий – зайняти приміщення на горищах. При перебуванні на роботі згідно з розпорядженням адміністрації суб’єкту господарювання слід, дотримуватися встановленого по-рядку, зайняти підвищені місця. Знаходячись у полі при раптовому затопленні слід зайняти підвищенні місця або дерева, використати різного роду плаваючі засоби, що маєте під рукою або збудуйте їх з колод, дощок, автомо-більних камер, бочок, бідонів та інших підручних мате-ріалів, які легші за воду.  

1.6. Заходи обережності під час ліквідації наслідків
стихійного лиха
Перед тим, як увійти у пошкоджений будинок (споруду), треба переконатися, чи не загрожує він обвалом; у приміщенні через небезпеку вибуху скупчення газів неможливо користуватися відкритим вогнем (сірниками, свічами і т.д.).
Будьте обережні з обірваними і оголеними проводами, не допускайте короткого замикання.
Не вмикайте електроенергію, газ і водопровід, до тих пір, доки їх не перевірить комунально-технічна служба.
Не пийте воду із пошкодженого водопроводу або за-топлених колодязів.
Дотримання заходів обережності в районі стихійного лиха дозволяє значно понизити складність і кількість травм.

II. ДІЯ НАСЕЛЕННЯ І ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРИ АВАРІЯХ НА ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТАХ

Суб’єкти господарювання, що виробляють або використовують сильнодіючі отруйні речовини, такі як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид та інші, у випадку аварійних ситуацій являють собою небезпеку для населення.
Найбільшу небезпеку для населення всіх регіонів України внаслідок аварій з викидом (виливом) в повітря сильнодіючих отруйних речовин є акціонерні та державні суб’єкти господарської діяльності: м’ясної, молочної та переробної промисловості, насосні станції водозабезпечення та очисні споруди,  холодильники, бази та склади хімічної продукції та інші.
Аварії (катастрофи) можуть супроводитися викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин в атмосферу і на поверхню підстилки. Вдихання зараженого повітря мо-же привести до ураження органів дихання, а також очей, шкірних покровів та інших органів.
Найбільш розповсюдженими сильнодіючими отруйними речовинами на Україні є хлор, аміак, різні хімікати, пестициди, кислоти та інші хімічні сполуки.  
ХЛОР – це газ зеленувато-жовтого кольору з різким задушливим запахом. Важче за повітря. При випаровуванні і з’єднанні з паром води в повітрі стелиться над землею у вигляді туману зеленуватобілого кольору, може проникати в нижчі і підвальні приміщення будинків і споруд. При виході в атмосферу із несправних ємностей  димить. Пари сильно подразнюють  органи дихання, очі і шкіру.
Ознаки отруєння: різка біль в грудях, сухий кашель, блювання, порушення координації руху, задишка, різь в очах, сльозотеча. Можливий смертельний кінець при вдиханні великих концентрацій.
Засоби індивідуального захисту: цивільні протигази усіх типів, камери захисні дитячі, а при їх відсутності – ватяна марлева пов’язка або рушник, попередньо змочені водою або 2 % розчином питної соди.
АМІАК – це безбарвний газ з різким задушливим запахом. Легший за повітря. Добре розчиняється у воді. При виході в атмосферу із несправних ємностей димить. Небезпечний при вдиханні. Пари сильно дра-тують органи дихання, очі і шкіру.
Ознаки отруєння: прискорене серцебиття, порушення частоти пульсу, нежить, кашель, різь в очах і сльо-зотеча, важке дихання, а при тяжкому отруєнні – нудота і порушення координації руху, маревний стан. При високих температурах можливий смертельний кінець.
Засоби індивідуального захисту: на об’єктах, що використовують аміак, - промислові марки КД і М, ізольовані і киснево-ізольовані протигази. При їх відсутності – ватяна марлева пов’язка або рушник, попередньо змочені водою або 5% розчином лимонної кислоти.

2.1. Дія населення при оповіщенні про
хімічне зараження
Отримавши інформацію про викид в атмосферу сильнодіючих отруйних речовин і про небезпеку хімічного зараження, необхідно надіти засоби індивідуального захисту органів дихання, найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) і покинути район аварії.
Якщо відсутні засоби індивідуального захисту і вийти з району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні, включіть гучномовець місцевого радіомовлення (радіоприймач, телевізор); чекайте повідомлень відділу (управління) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення (району, міста обласного підпорядкування, області). Щільно закрийте вікна і двері, димоходи, вентиляційні віддушини (люки). Вхідні двері завісити што-рою, використовуючи ковдри і будь-які щільні тканини. Заклейте щілини в вікнах і стики рам плівкою, лейкопластиром або звичайним папером від проникнення в приміщення пару (аерозолів) сильнодіючих отруйних речовин.
Запам’ятайте! Надійна герметизація житла виключає проникнення сильнодіючих отруйних речовин у при-міщення.
Залишаючи квартиру (будинок), виключіть джерела електроенергії, візьміть з собою особисті документи, необ-хідні речі, надіньте протигаз або ватяну марлеву пов’язку, накидку або плащ, гумові чоботи.
Виходьте із зони хімічного зараження в сторону, яка перпендикулярна напрямку вітру. Обходьте переходи че-рез тунелі, яри, лощини – в низьких місцях може бути висока концентрація сильнодіючих отруйних речовин.
Почувши розпорядження про евакуацію, будьте уважні до вказівок управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування, району) і ретельно виконуйте їх.
При евакуації транспортом уточніть час і місце по-садки. Не запізнюйтесь і не приходьте раніше призначеного строку. Попередьте про евакуацію і від’їзд сусідів.
Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг і провітріть його на вулиці, прийміть душ, умийтесь з милом, ретельно вимийте очі і прополощіть рот.
При підозрі на ураження сильнодіючими отруйними ре-човинами виключіть будь-які фізичні навантаження, прийміть велику кількість пиття (чай, молоко і т. д.) та зверніться до медичного працівника або в медичний заклад.

2.2. Дія населення при аваріях на залізничному і
автомобільному транспорті при перевезенні
небезпечних вантажів
Загорання, витік небезпечного вантажу, пошкодження тари або рухомого складу (ємності, які встановлені на транспорті) з небезпечним вантажем можуть привести до вибуху, пожежі, опіків, отруєння, захворювання людей і тварин.
Інформацію про аварії і про те, що необхідно робити в кожному конкретному випадку, Ви отримаєте із пові-домлення, яке передається управлінням (відділом) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міст обласного підпорядкування або сільських районів) через радіотрансляційну мережу або через гучномовний зв’язок служби охорони громадського порядку (міліція).
Запам’ятайте! Периметр небезпечної зони при ви-никнення аварії (катастрофи) на транспорті огороджується спеціальними знаками. Наближатися до цієї зони і входити до неї категорично заборонено.
Основний спосіб захисту – своєчасно покинути небез-печну зону або осередок ураження.
Якщо ви не змогли покинути приміщення до підходу отруйної хмари, залишайтесь у приміщенні, зробіть герме-тизацію вікон, дверей, вентиляційних отворів, надіньте простіші засоби захисту (ватяну марлеву пов’язку, руш-ник), змочені водою.
Про можливість повернення до місця проживання (роботи) вас повідомлять після ліквідації наслідків аварійної ситуації з використанням електронних засобів інформації.

 2.3. Надання медичної допомоги при ураженні
сильнодіючими отруйними речовинами
В першу чергу необхідно захистити органи дихання від подальшої дії сильнодіючих отруйних речовин.
На потерпілого необхідно надіти протигаз або ватяну марлеву пов’язку, попередньо змочивши її при отруєнні хлором водою або 2 % розчином питної соди, а при отруєнні аміаком – водою або 5% розчином лимонної кислоти, і винести (вивести) його із зони ураження. У випадках отруєння сильнодіючими отруйними речовинами потерпілому забезпечити спокій і тепло.
При виході із зони зараження вимийте очі і відкриті ділянки тіла (чаєм, молоком і т.д.) і зверніться за допомо-гою до медичного працівника або до медичного закладу.
ПРИ ОТРУЄННІ АМІАКОМ винесіть потерпілого з зони зараження, шкіряні покрови, очі, ніс, рот вимийте водою. В очі закапайте дві-три краплі 30%  розчину альбуциду, в ніс оливкове масло.
ПРИ ОТРУЄННІ ХЛОРОМ винесіть потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробіть штучне дихання. Шкіряні покрови, рот, ніс вимийте 2 % розчином питної соди або водою.
ПРИ ОТРУЄННІ МЕТАНОМ винесіть потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробіть потерпілому штучне дихання.
ПРИ ОТРУЄННІ ЧАДНИМ ГАЗОМ винесіть потерпілого із зони зараження, розстебніть комірець одягу. При необхідності зробіть штучне дихання.
ПРИ НЕОБХІДНОСТІ зверніться за допомогою до медичного працівника або відправте потерпілого в медичний заклад.
ПРИ ОТРУЄННІ СДОР дійте у відповідності з отриманими розпорядженнями управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту на-селення області (міста обласного підпорядкування, району).

III. ДІЇ НАСЕЛЕННЯ І ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРИ АВАРІЯХ  НА АТОМНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ  УСТАНОВКАХ

Виникнення аварій (катастроф) на атомних енергетич-них установках може привести до радіоактивного зараження повітря і довкілля, що являє собою серйозну небезпеку для населення усієї України.
Радіаційними небезпечними об’єктами для населення України  є:  атомні електростанції,  об’єкти господарської діяльності які використовують у виробничій та іншій діяльності прилади та устаткування на основі радіоізотопів.
Оповіщення про аварію (катастрофу) на радіаційному небезпечному об’єкті проводить управління  з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення області (МНС України).
З цією метою по обласній (міських і районних) радіо-трансляційній мережі буде передано спеціальне повідом-лення. Дублювання повідомлення буде здійснюватися за допомогою радіо, телебачення і рухомих звукомовних ус-тановок, а також працівниками суб’єктів господарювання і житлових експлуатаційних контор (домоуправлінь).

3.1. Дії населення при оповіщенні про радіоактивне зараження навколишнього середовища
Отримавши повідомлення про небезпеку радіоактив-ного зараження, негайно надіньте протигаз або респіратор, а при їх відсутності, ватяну марлеву пов’язку, дітей до півтора року помістіть у камери захисні дитячі та ідіть в захисну споруду.
Якщо захисна споруда далеко і у вас нема протигазу (камери захисної дитячої для дитини), залишайтесь в при-міщені. Включіть радіоточку (радіоприймач, телевізор) для прослуховування інформаційних повідомлень управ-ління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (району, міста), закрийте вікна, двері, вентиляційні отвори (люки), віддушини, виконайте герметизацію приміщення.
З метою захисту від дії радіонуклідів необхідно з моменту отримання повідомлення про радіоактивне зараження негайно приступити до проведення йодної профі-лактики. Для цієї мети на протязі семи днів кожний день приймайте по одній таблетці (0,25 г) йодистого калію і давайте дітям до 2-х років 1/4 таблетки, дітям від 2-х до 14 років – половину таблетки. Таблетки необхідно придбати в аптеці або отримати в лікувально-профілактичному зак-ладі в перші години після аварії (катастрофи). Можна ви-користати йодистий калій із аптечки індивідуальної АІ-2. Йодну настойку можна приготувати самому: три-п’ять крапель розчину йоду на стакан води, дітям до двох років – одну-дві краплі.
Якщо за умовами радіаційної обстановки подальше пе-ребування людей в даному будинку (вулиці) небезпечно, тоді проводиться евакуація населення. Слідкуйте за пові-домленнями управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення  області (відділу з НС та ЦЗН міста обласного підпорядкування або району). Уточніть час початку евакуації, місце подання автотранспорту. Залишаючи квартиру (будинок), виключіть джерела елект-роенергії, візьміть з собою документи, гроші, необхідні речі, надіньте протигаз (респіратор або змочену ватяну марлеву пов’язку), накидку або плащ, резинові чоботи. Не забудьте попередити сусідів про початок евакуації.
Після прибуття до нового місця проживання, необхідно провести дезактивацію засобів захисту органів дихання, одягу, взуття і санітарну обробку покровів шкіри на обладнаному санітарному обмивочному пункті (СОП) або самостійно. Самостійна обробка заключається в видаленні радіоактивних речовин з відкритих часток шкіряних покривів тіла, одягу, взуття і засобів захисту. Послідовність дії така: зняти накидку (плащ, пальто і т.д.) і, ставши спиною проти вітру, витрусити її. Після того повісити одяг на перекладину (мотузку) і віником (щіткою) змести з неї радіоактивний пил.
Після цього потрібно почистити взуття щіткою або будь-яким  підручним засобом і вимити водою. Після цього обробити відкриті частини шкіри водою або розчином із індивідуального протихімічного пакета (ІПП-8). Для обробки шкіри можна використовувати сухі тампони, рушник і т.д.
В подальшому проводиться повна санітарна обробка на помийних пунктах (бані, пральні і т.д.) з заміною одягу.
Перед початком проведення санітарної обробки і після неї необхідно пройти дозиметричний контроль.

3.2. Дія населення при проживанні на місцевості з
підвищеним радіаційним фоном
При аваріях (катастрофах) на радіаційно небезпечних об’єктах частина території області може опинитися в умо-вах підвищеного радіаційного зараження.
В цій обстановці треба суворо дотримуватися заходів радіаційної безпеки і санітарної гігієни.
Головну небезпеку для людей на такій території, забрудненій радіоактивними речовинами, становить внутрішнє опромінювання внаслідок потрапляння радіоактивних речовин всередину організму з повітрям, що вдихається та при прийомі харчів і води.
Ось чому необхідно захистити органи дихання від радіоактивних речовин, підготувати своє житло, дотриму-ватися правил поведінки на зараженій території.

3.3.  Захист органів дихання і покровів шкіри
Для захисту органів дихання використовуйте респі-ратор типу “Лепесток”, респіратори Р-2, У-2К (для дорослого населення), ватяні марлеві пов’язки, маски від пилу ПТМ-1 із тканини, а також цивільні протигази.
Запам’ятайте! Засоби захисту органів дихання необхідно обов’язково використовувати при випаданні радіоактивних речовин на території, де знаходиться ваше житло, при всіх видах пилоутворення у зонах радіаційного заражен-ня (сильний вітер, проїзд транспорту, особливо по грунтовим дорогам, при проведенні робіт на місцевості і т.д.).
Засоби індивідуального захисту можна не використовувати при находженні в житлових і адміністративних будинках, в тиху безвітряну погоду і після дощу.
Для уникнення ураження шкіряних покровів необхідно використовувати плащі з капюшонами, накидки із щільної тканини або поліетиленової плівки, комбінезони, гумове взуття, рукавиці, а при наявності і захисний спеціальний одяг.   


3.4. Захист житла, джерел води і продуктів харчування
Всі вікна в домі закрийте плівкою, вхідні двері обладнайте м’якими шторами. Закрийте димоходи, вентиляційні віддушини (отвори, люки). Килимові доріжки і килими зверніть. М’які меблі накрийте чохлами, столи накрийте плівкою або клейонкою. Перед вхідними дверима поставте ємність з водою і поруч розстеліть килимчик.
Водорозбірні колонки обладнайте наметами і відмістками. Продукти зберігайте в скляній тарі або поліетиленових пакетах, в холодильниках.

3.5. Дотримання правил радіаційної безпеки і
особистої гігієни
Для попередження або послаблення дії на організм ра-діоактивних речовин та можливого уникнення захворю-вання променевою хворобою:
максимально обмежте перебування на відкритій тери-торії, при виході з приміщення використовуйте засоби ін-дивідуального захисту (респіратор, пов’язку, плащ, гумові чоботи);
при знаходженні на відкритій території не роздягай-тесь, не сідайте на землю, не паліть;
перед входом в приміщення взуття вимийте водою або витріть мокрою ганчіркою, верхній одяг витрусіть і почистіть вологою щіткою;
суворо дотримуйтесь правил особистої гігієни;
у всіх приміщеннях, що призначені для перебування людей, кожний день робіть вологе вбирання, бажано з використанням миючих засобів;
приймайте харчі тільки в закритих приміщеннях, ретельно мийте руки з милом перед їжею;
воду вживайте тільки з перевірених джерел;
сільськогосподарські продукти з індивідуальних госпо-дарств, особливо молоко, зелень, овочі і фрукти вживайте в їжу тільки за рекомендаціями органів охорони здоров’я;
виключіть купання в відкритих водоймах до перевірки ступеня їх радіоактивного забруднення;
не збирайте в лісі ягоди, гриби і квіти.

IV. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПРИ ПОЖЕЖАХ

Пожежі – це стихійне лихо, вогонь, що вийшов з під контролю людини. Вони можуть виникати в лісах, на торф’яниках, у житлових будинках, на виробництві, в енергетичних мережах і на транспорті, спричиняють великі збитки і часто приводять до загибелі людей.
При пожежі потрібно остерігатися: високої температури, задимленості і загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалля. Небезпечно  входити в зону задимлення, якщо видимість менше 10 м.
При рятуванні потерпілих із будинків, що горять, і при гасінні пожежі, дотримуйтесь наступних правил:
Перш ніж ввійти в приміщення, що горить, накрийтесь мокрим покривалом, пальтом, плащем, щільною тканиною;
двері в задимлене приміщення відкривайте обережно, щоб уникнути займання від великого притоку свіжого по-вітря;
у дуже задимленому приміщенні рухайтесь повзком або пригнувшись;
для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину.   
Запам’ятайте! Маленькі діти від страху часто хо-ваються під ліжками, в шафах, забиваються в куток;
якщо на вас загорівся одяг, лягайте на землю і, перевер-тайтесь, щоб збити полум’я; бігти не можна - це ще більше роздуває вогонь;
побачивши людину в одязі, що горить, накиньте на нього пальто, плащ або яке-небудь покривало і щільно притисніть його. На місце опіків накладіть пов’язки і відправте потерпілого в медичний заклад;
при гасінні пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні крани, а також воду, пісок, землю, покривала та інші засоби;
речовини, що гасять вогонь, направляйте в місця найбільш інтенсивного горіння і не на полум’я, а на поверхню, яка горить;
якщо горить вертикальна поверхня, воду подавайте в верхню її частину;
в задимленому приміщенні використовуйте розпилений струмінь, який сприяє осадженню диму і пониженню температури;
горючі рідини гасіть сумішами, які викликають піну,  засипайте піском або грунтом, а також накривайте невеликі осередки покривалами, одягом, брезентом і т.д.;
якщо горить електропровід, спочатку виверніть пробки або вимкніть вимикач, а потім починайте гасити вогонь;
виходити із зони пожежі необхідно в навітряну сторону, туди звідки дує вітер.
Правильно використовуйте засоби гасіння пожеж:
для приведення в дію пінного вогнегасника підніміть рукоятку  вгору і перекиньте її до упору; потім перевер-ніть вогнегасник вверх дном. Струмінь піни, що виникає, направте на поверхню, яка горить (при відсутності струменю піни стряхніть вогнегасник або прочистіть отвір);
вуглекислотний вогнегасник направте розтрубом на поверхню, що горить, обертаючи маховичок проти ходу годинникової стрілки до упору, відкрийте запірний вентиль. Снігоподібною масою, яка викидається з розтруба, покривайте поверхню, яка горить, до повного закінчення горіння.
Не держіть розтруб голою рукою, можна обморозитися;                                                                                                                                       
для приведення в дію пожежних кранів, які знаходяться в будинку (споруді), необхідно відкрити дверцу шафи і, розкатати в напрямку осередку пожежі рукав, який з’єднаний з краном і стволом;
відкрийте вентиль поворотом маховичка проти ходу годинникової стрілки і направте струмінь води із ствола на осередок горіння.
Найбільш доступними засобами гасіння займань і пожеж є вода, пісок, або грунт, ручні вогнегасники, азбестові і брезентові покривала і навіть гілки дерев або одяг.
Запам’ятайте! Дотримання і своєчасне проведення профілактичних протипожежних заходів знизить можливість виникнення пожеж і займань у вашому домі (квартирі) та зменшує імовірність їх швидкого розповсюдження.
У разі виникнення пожежі при необхідності вик-ликайте пожежну команду за телефоном  - 01.

VI. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПРИ ЗАГРОЗІ УРАЖЕННЯ ПАРАМИ РТУТІ

Пари ртуті, внаслідок забруднення ними приміщень квар-тири або будинку, відрізняються високою токсичністю для будь-яких форм життя. Отруєння людини парами ртуті розвивається протягом 8-24 годин і виражається загальною слабкістю, головним болем, болем при ковтанні, підвищеною температурою, катаральними явищами дихальних шляхів. Після з’являються болі ясен, в животі, розлад шлунку, а іноді запалення легенів. Хронічна інтоксикація розвивається за тривалий час і протікає без явних ознак захворювання, потім з’являється підвищена втома, слабкість, сонливість, апатія, емоційна нестійкість, головні болі, головокружіння. Нерідко послаблена пам’ять.
Категорично заборонено зберігати харчі, палити цигарки і приймати їжу в приміщеннях, де виділяються пари ртуті та її сполук.
Зніміть одяг, прийміть душ, прополощіть рот 0,25 %-им розчином перманганату калію і необхідно почистити зуби.
Негайно зверніться за медичною допомогою.
Для захисту від парів ртуті, які перевищують гранично допустимі концентрації використовуйте промислові фільтруючі протигази і респіратори.
Негайно зверніться до управління (відділу) з питань НС та ЦЗН району (міста) для організації робіт з демеркуризації заражених приміщень (квартири, будинку).

VII. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ НАСЕЛЕННЯ В ОСЕРЕДКУ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

З метою попередження розповсюдження інфекційних захворювань і ліквідації осередку, який виникнув, прово-диться комплекс ізоляційних обмежувальних заходів, що називається карантином або обсервацією, які передбачають виконання визначених правил.
Неможливо без спеціального дозволу покидати місце проживання. Без крайньої необхідності не виходіть з дому, уникайте місць великого скупчення людей. Два рази на добу вимірюйте температуру собі і членам сім’ї. Якщо вона підвищилася, і почуваєте себе погано, вам необхідно ізолювати себе від оточуючих в окремій кімнаті або відгородіться ширмою. Терміново повідомте про захворювання медичний заклад. У окремих випадках інфек-ційних захворювань дійте у відповідності з рекомендаціями органів охорони здоров’я.

Правила поведінки в осередку інфекційних
захворювань

Надіньте ватяну марлеву пов’язку. Щоденно обов’язково робіть вологе прибирання приміщень з використанням розчинів для дезинфекції і побутових миючих засобів. Сміття необхідно спалювати. Знищуйте гризунів і комах - можливих збудників захворювань.
Суворо дотримуйтесь правил особистої і громадської гігієни. Ретельно, особливо перед прийманням харчів, мийте руки з милом, воду використовуйте із перевірених джерел і пийте тільки кип’ячену. Сирі овочі і фрукти після миття обдайте кип’ятком.
При догляді за хворою людиною надівайте халат, косинку і ватяну марлеву пов’язку. Виділіть хворому окреме ліжко, рушник, регулярно його періть, посуд мийте.
Особам, які спілкуються з хворим, суворо забороняється виходити на роботу, відвідувати інші квартири (будинки). У випадках, коли ви не знаєте, якою хворобою хворіє член вашої сім’ї , дійте так, як при заразній хворобі.
Після госпіталізації хворого зробіть в квартирі дезинфекцію: постіль і посуд треба прокип’ятити на протязі 15 хвилин в 2 % розчині соди, після чого посуд вимийте гарячою водою, а постіль пропрасувати праскою, кімнату та інші приміщення почистити, вимити і провітрити. Знайте, що простими і надійними методами дезинфекції є кип’ятіння і прасування гарячою праскою.

IХ. ОПОВІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ПРО СТИХІЙНІ  ЛИХА, АВАРІЇ І КАТАСТРОФИ

Головний спосіб оповіщення населення про дії при виникненні надзвичайних ситуацій – це передача повідом-лення по мережі провідного мовлення (через квартирні і зовнішні гучномовці), а також через місцеві радіомовні станції і телебачення. Для привернення уваги населення в екстремальних випадках перед передачею інформації включаються сирени, а також інші сигнальні засоби.
Запам’ятайте! Сирени і переривисті гудки інших сигнальних засобів означають сигнал цивільної оборони “УВАГА ВСІМ!”.
Почувши такий сигнал, негайно увімкніть гучномо-вець, радіоприймач або телевізор і слухайте повідомлення управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування або сільського району).  

9.1. Зміст інформації про екстремальну ситуацію
і порядок дій
На кожний випадок надзвичайних ситуацій управлінням (відділом, штабом ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування або сільського району) готуються приблиз-ні варіанти повідомлень, які потім, з урахуванням конкретних подій, корегуються.
Інформація передається протягом 5 хвилин після по-дачі звукових сигналів (сирени, гудки і т.д.).
Вислухавши це повідомлення управління (відділу, шта-бу ЦО) з питань НС та ЦЗН, кожний повинен діяти без паніки і метушні у відповідності з отриманими вказівками.
Повідомлення управління (відділу) з питань НС та ЦЗН,  включає: місце і час виникнення надзвичайної ситуації; розміри та масштаби надзвичайної ситуації; час початку  та тривалість дії факторів ураження; територія (райони, масиви, вулиці, будинки і т.д.), яка потрапляє в осередки (зони) ураження; порядок дій пр надзвичайних ситуаціях; інша інформація.

9.2. Варіанти повідомлень управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення:
При аварії на хімічно небезпечному об’єкті господарської діяльності.
“УВАГА! Говорить управління (відділ, штаб ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпорядкування, району).
ГРОМАДЯНИ! Сьогодні … (дата, місяць і час) трапи-лася аварія на Дніпровській насосній станції водопостачання (м. Вишгород) з викидом в повітря хлору – сильнодіючої отруйної речовини. Хмара зараженого повітря поширюється у … (такому-то) напрямку з швидкістю … км/г і досягне … (міст, районів, населених пунктів) через … (хв., год.). В зону хімічного зараження потрапляють: … (іде перерахування міст і населених пунктів, районів).
Жителям … (міст, населених пунктів) із приміщень не виходити, зачинити вікна, двері, здійснити герметизацію квартир (будинків). У підвалах, нижніх поверхах не ховатися, тому що хлор важчий за повітря і затікатиме у низинні місця та підвальні приміщення.
Жителям … (міст, населених пунктів) негайно зали-шити квартири (будинки), об’єкти господарської діяль-ності за планом евакуації і виходити у … райони (такі-то).
Всім громадянам надіти засоби індивідуального захис-ту: цивільні протигази усіх типів, дитячі протигази, камери захисні дитячі, а при їх відсутності – ватяну марлеву пов’язку або рушник, попередньо змочені водою або 2 % розчином питної соди.
Повідомте про це сусідів. Слухайте наступні наші повідомлення. У подальшому дійте у відповідності з вказів-ками управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпорядкування, району).”

При аварії на радіаційно небезпечному об’єкті госпоподарської діяльності.
“УВАГА! Говорить управління (відділ, штаб ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпорядкування, району).
ГРОМАДЯНИ! Сьогодні … (дата, місяць і час) трапилася аварія на Чорнобильській атомній станції з викидом в повітря радіоактивних речовин. Хмара радіоактивного повітря поширюється у … (такому-то) напрямку з швидкістю … км/г і досягне: … (міст і районів) через … (хв., год.). В зону можливого випадання радіоактивних опадів потрапляють: … (іде перерахування міст, населених пунктів, районів).
Жителям … (міст, населених пунктів, районів) із приміщень не виходити, зачинити вікна, двері, здійснити герметизацію квартир (будинків) та місць утримання сільськогосподарських тварин. Пам’ятайте, що підвальні, заглиблені і загерметизовані приміщення є надійним місцем укриття від радіоактивних опадів.
Всім громадянам прийняти йодистий препарат та привести у готовність засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри і постійно тримати їх при собі. По нашій команді або при необхідності одягніть їх. При собі майте плівкові (полімерні) накидки, плащі або куртки.
Повідомте про це сусідів. Слухайте наступні наші повідомлення. У подальшому дійте у відповідності з вказівка-ми управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпорядкування, району).”

При загрозі повені (катастрофічного затоплення) на території області (міста обласного підпорядкування, району).
“УВАГА! Говорить управління (відділ, штаб ЦО) з пи-тань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпорядкування, району).
ГРОМАДЯНИ! Сьогодні … (дата, місяць і час) внаслідок злив вийшли із русел: … (вказати які) річки  , що мо-же привести до  затоплення частини території: … (перелік міст, населених пунктів, районів) … області.
Населенню, що проживає на території … (міст, населених пунктів, районів) області перенести необхідні речі на горища, верхні поверхи, підготувати необхідний одяг і взуття, зібрати продукти харчування. Перед виходом вимкнути електроенергію, газ і самим вийти в безпечні райони … (перерахувати). Там пройти реєстрацію на збірних евакопунктах … (вказати адресу).
Якщо ви не змогли залишити зону катастрофічного затоплення, підготуйте підручні плаваючі засоби та підніміться на верхні поверхи будинків і споруд.
Про отриману інформацію сповістіть сусідів, надайте допомогу старим і хворим. За будь-яких обставин не втра-чайте самовладання, не піддавайтесь паніці.
Слухайте наступні наші повідомлення. У подальшому дійте у відповідності з вказівками управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпоряд-кування, району) і  чекайте на допомогу аварійно-ряту-вальних сил.”


При загрозі інфекційних захворювань (епідемій) на території області (міста обласного підпорядкування, району).
УВАГА! Говорить управління (відділ, штаб ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпорядкування, району).
ГРОМАДЯНИ! На території …. (яких районів, міст, населених пунктів) області з’явилися окремі випадки зах-ворювання населення особливо небезпечними інфекційними захворюваннями на … (вказати які хвороби), що можуть перейти в епідемію. Потерпілі вживали в їжу продукти, закуплені на стихійних ринках, що не пройшли лабораторного контролю.
ГРОМАДЯНИ! Які спілкувалися з потерпілими та у яких з’явилися наступні симптоми … (вказати які) повинні негайно звернутися в лікувальні заклади для отримання необхідної медичної допомоги.
Головне управління охорони здоров’я … області попереджує громадян про небезпеку захворювання внаслідок споживання продуктів, які придбані на стихійних ринках.
ГРОМАДЯНИ! Дотримуйтесь особистої і громадської гігієни. Бережіть здоров’я і життя як своє особисте, так і оточуючих людей.
Слухайте наступні наші повідомлення. У подальшому дійте у відповідності з вказівками управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпорядкування, району)  і чекайте на допомогу.”

ГРОМАДЯНИ! ПАМ’ЯТАЙТЕ! Кожне повідомлення управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування або району) може і буде відрізнятися одне від одного.

ПОВІДОМЛЕННЯ будуть залежати від екстремальних умов, розмірів, тривалості та масштабів можливих наслідків надзвичайних ситуацій, ступеню небезпеки факторів ураження для населення області (міста обласного підпорядкування, району) та стану рятувальних і невідкладних аварійних відновлювальних робіт.
Кожний громадянин повинен знати телефони органу управління з питань НС та ЦЗН і аварійно-рятувальних сил району (міста обласного підпорядкування).

Х. ДЕЯКІ ПОРАДИ НАСЕЛЕННЮ З ПРАВИЛ ЗБИРАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ

10.1. Гриби – делікатес і отрута
Гриби – це одне з найцікавіших і найтаємніших явищ природи, цінний харчовий продукт, однак серед грибів багато отруйних, які можуть викликати сильні отруєння, а іноді і смерть. Це такі гриби, як бліда поганка, мухомори, опеньки несправжні та багато інших. Для отруєння досить з’їсти половину поганки, а смертність від неї досягає більш як у 50 % випадків.
Бліда поганка – смертельно отруйний гриб. Шапинка зеленувата, жовтувата, біла, а плівчасті залишки покри-вала на ній бувають рідко. Пластинки до старості білі. Ніжка біла, з ніжним кільцем; внизу подібна на бульбу, з піхвою. М’якуш і споровий порошок білі. Бліду поганку легко сплутати з печерицями, зеленками та сироїжками.
З білим грибом можна сплутати і такі неїстівні гриби як жовчний (гірчак) та чортів. У них своєрідний неприємний запах. М’якуш на зломі стає рожевим, чого не має у білого гриба.
Бувають неспецифічні отруєння їстівними грибами, які акумулювали трупну отруту, хімічні речовини, отрутохімікати, радіонукліди, що потрапили у зони їх росту.

10.2. Симптоми отруєння грибами
Розрізняють чотири групи отруєння людей грибами, у тому числі:
Перша група – отруєння грибами строчками, виявляється через 6-10 годин, з’являється слабкість, нудота, блювота, іноді розлад шлунку.
Друга група – отруєння блідою поганкою і близькими до неї видами грибів, виявляється через 8 - 24 години, рап-тові болі в животі, блювота, розлад шлунку, слабкість, зниження температури, висока імовірність смертельних наслідків.
Третя група – отруєння мухоморами виявляється через 30 хвилин – 6 годин, появляється нудота, блювота, розлад шлунку, запаморочення, марення, розширення зіниць. Рідко наступає смерть.
Четверта група – отруєння опеньками несправжніми, жовчним і чортовим грибом та неспецифічне отруєння їстівними грибами при неправильному приготуванні, збе-ріганні та заготівлі. Відсутні загальні ознаки отруєння, яке виявляється через 30 хвилин – 2 години розладнанням шлунково-кишкового тракту.

10.3. Перша допомога при отруєнні грибами
У хворих, що отруїлися грибами, спостерігаються такі спільні ознаки недуги: болить усередині, розладнується шлунок, нудить, починається блювота, людина відчуває загальну слабкість. Спостерігається також зміна зіниць. Одна стає вужча, друга ширша. Буває, що іноді у хворого з’являються зорові і слухові галюцинації, конвульсії, ма-рення. Після збудження наступає втрата свідомості, при цьому спостерігається посмикування деяких м’язів. Найчастіше обличчя і пальців рук.
Навіть при легкому отруєнні грибами треба негайно звернутися за медичною допомогою чи відправити хворого до лікарні. Часто від того, як швидко буде надано медичну допомогу, залежить життя людини. Дещо можна зробити хворому до того, як прийде лікар. Насамперед треба прикласти до живота і ніг грілки. Щоб не допустити активного всмоктування отрути в організм, треба як найшвидше промити шлунок: дати випити хворому 3-4 склян-ки солоної води, а тоді визвати блювоту. Процедуру повторювати декілька разів.
Після цього рекомендується дати хворому міцного чаю, кави або молока. Але поки прийде лікар, не годувати. І, звичайно, не можна давати хворому спиртних напоїв, оцет, бо вони сприяють всмоктуванню отрути. Щоб установити причини отруєння, варто зберегти рештки грибів.

10.4. Профілактика отруєння грибами
1. Збирайте тільки ті гриби, які добре знаєте.
2. Ніколи не вживайте у їжу незнайомі гриби.
3. Добре знайте відміни їстівних і отруйних грибів.
4. Не збирайте ніяких грибів близько від залізничних і автомобільних шляхів, атомних і теплових електростанцій, великих промислових зон.
5. Не купуйте на базарах суміші грибів із різних їх видів у якості грибної ікри, салатів, пирогів з грибами і інших виробів з подрібнених грибів.
6. Не робіть домашню заготівлю грибів у герметичній упаковці, що викликає захворювання ботулізмом.
7. Будь-яку заготівлю грибів на зберігання робіть тільки у відкритому посуді під марлею або папером.
8. Обов’язково перевіряйте гриби на радіоактивність.
9. Сушіть тільки певні види грибів, такі як білий гриб, підосичник, підберезник, маслюк, моховик, зморшок і трюфель білий; не користуйтеся сумнівними методами перевірки грибів на отруйність.   

10.5. Правила збирання грибів
1. Збирайте в лісі лише ті гриби, про які ви знаєте напевне, що вони їстівні.
2. Гриби, яких ви не знаєте чи які викликають у вас сумнів, не кладіть у їжу і не пробуйте сирими на смак.
3. Ніколи не беріть і не їжте грибів, що мають біля основи ніжки подібне на бульбу потовщення, вольву (як у червоного мухомора), не куштуйте їх.
4. Коли збираєте пластинчаті гриби, особливо сироїжки та лісові печериці, намагайтеся брати їх цілою ніжкою, щоб не допустити помилки, про яку згадано у попередньому пункті.
5. Збираючи для засолювання вовнянки, чорнушки, грузді, підгрузди та інші гриби, що мають молочний сік, обов’язково вимочіть їх і добре виполощіть у холодній воді, аби вимити гірку шкідливу для шлунку речовину. Те саме треба зробити з валуями, сироїжками, що мають їдкий, гіркий присмак, та із свинушками.
6. Назбиравши сморжів і зморшків, не забувайте, що їх неодмінно слід перекип’ятити (7-10 хвилин) у воді, щоб виварити отруту; воду після кип’ятіння вилити.
7. Ніколи не збирайте і не їжте грибів перезрілих, переслизлих, зморхлих, червивих, зіпсованих.
8. Не їжте сирих грибів.
9. Якщо ж зустрінете в лісі бліду поганку, краще знищіть її. Червоний мухомор залишайте для лосів.

10.6. Деякі народні способи визначення отруйності
грибів,  якими не слід користуватися
1. Опущена у відвар грибів срібна ложка чи срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби.
Потемніння срібних предметів залежить від хімічного впливу на срібло амінокислот, в яких є сірка (утворюється сірчане срібло чорного кольору). Такі амінокислоти є і в їстівних грибах, і в отруйних.
2. Якщо цибулина або часник, які варяться разом з грибами, буріють або синіють, серед їстівних є отруйні гриби.
Побуріння чи почорніння цибулі і часнику можуть викликати як отруйні, так і не отруйні гриби залежно від наявності в них ферменту тирозинази.
3. Отруйні гриби обов’язково викликають скисання молока.
Молоко скисає від наявності ферменту типу пепсин і органічних кислот, які можуть бути як в їстівних грибах, так і в отруйних
4. Личинки комах слимаків не їдять отруйних грибів.
Личинки і слимаки поїдають і отруйні, і їстівні гриби.
5. Отруйні гриби обов’язково мають неприємний запах, а їстівні – приємний.
Бліда поганка пахне майже так, як і печериця.
ОТРУЙНІ ГРИБИ

ХI. ПОРАДИ НАСЕЛЕННЮ ЩОДО ЗАХИСТУ ВІД  ДЕЯКИХ НЕБЛАГОПРИЯТНИХ ФАКТОРІВ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

11.1. При геліофізичних факторах
     На людину оказують вплив метеорологічні геофізичні та геліофізичні фактори. Сьогодні складаються прогнози усіх цих факторів окремо, причому всі вони є проявою єдиного фізичного процесу, який починається на Сонці і закінчується на Землі. Дія даних факторів на здоров’я людини найбільш виражено у період геомагнітних бурь. В умовах забрудненої атмосфери, особливо у великих містах, дія геліофізичних факторів посилюється.
     На людину під час геомагнітної бурі діє цілий ряд факторів, які оказують вплив на перебіг цілого ряду захворювань:
- захворювання серцево-судинної системи (гіпертонія, стенокардія, інфаркт міокарду);
- захворювання органів дихання (хронічні не специфічні захворювання легенів, туберкульоз);
- дія на систему крові;
- психоемоційний стан (синдром психоемоційної напруги);
- зміна біологічних ритмів.

Профілактика:
    обмеження фізичного навантаження під час геомаг-нітної бурі;
    пониження калорійності їжі;
    завчасне приймання вітамінів А, Е, С;
    активний відпочинок, закалювання (загальне оздо-ровлення).

11.2. Ультрафіолетова дія (опромінювання)
    Із-за забруднення атмосфери фреонами зменшується у ній наявність озону, функція якого складається із послаб-лення інтенсивності ультрафіолетового опромінювання.
Надлишок ультрафіолетового опромінювання (при не правильному загоранні людини на сонці), може призвести до розвитку серйозних наслідків: злоякісні новоутворення шкіри, потемніння кристалика, гніт імунної системи.
Необхідно знати, що є 4-и типа шкіри щодо чутливості до ультрафіолетового опромінювання:
1-а - особливо чутлива: світла шкіра, погано загорає, швидко червоніє; характерна для людей з голубими очами і рижими волосами;
2-а – чутлива: характерна для людей з голубими, зеленими або сірими очами, світлими і світло-коричними волосами;
3-а – нормальна: характерна для людей з темно-русими і темно-коричними волосами, сірими або світло-карими очами;
4-а – не чутлива: характерна для смуглих людей з темними і карими очами.

Існує ряд факторів ризику для розвитку злоякісних новоутворювань шкіри:
    світла, слабко пігментована шкіра;
    сонцеві опіки, отримані у віці до 15 років;
    наявність великої кількості родимих плям;
    наявність родимих плям у діаметрі більше 1,5 см.
Профілактика:
1. Важливо вміти правильно загорати: чим більше чутливість шкіри, тим коротким повинен бути період первинного ультрафіолетового опромінювання. Для найбільш чутливої шкіри такий час складає не більше 10 хвилин, а для нормальної шкіри 30 хвилин. У подальшому цей час може збільшуватися.
2. Відомі ліки, які збільшують чутливість шкіри до дії ультрафіолетового опромінювання: аспірин, бруфен, індоцід, лібріум, бактрім, пеніцилін, ласикс. Ось чому у період прийняття сонцевих ванн, необхідно бережно користуватися цими препаратами.
3. Самим сучасним засобом захисту від ультрафіолетового опромінювання є сонцезахисні креми. Кожний із них має визначену ступінь захисту, який позначений цифровим коефіцієнтом, що нанесений на флаконі або упаковці. Наприклад, якщо без захисного крему ви можете находитися на сонці 15 хв., то користуючись кремом з коефіцієнтом 12, ви можете загорати 15 хв. х 12 = 180 хв. Вибір коефіцієнту захисту залежить від типу шкіри і місця проживання.      

11.3. Харчові добавки
     Харчові добавки – це природні або синтетичні речови-ни які навмисно вводяться у харчові продукти для придан-ня їм заданих властивостей, але самі по собі не використо-вуються у якості харчових продуктів. Використання харчових добавок може бути направлено на поліпшення зовнішнього виду і смакових властивостей продукту, зберігання якості продукту у процесі його зберігання або прискорення строків виготовлення харчових продуктів.
Основні вимоги, які пред’являються до них – їх не шкідливість при будь-якому тривалому вживанню цього продукту у реально добовій кількості. Харчові продукти, як правило, повинні виготовлятися без харчових добавок.
За останнє десятиліття кількість харчових добавок, що використовується в харчовій промисловості, різко збіль-шилася. Наявність харчових добавок у продуктах, як правило, повинна вказуватися на упаковці, яка вживається, етикетці, пляшці, пакеті і т. д. у розділі рецептури. Харчові добавки можуть позначатися як індивідуальна речовина, наприклад – нітрит калію, лецетин; або груповою назвою – консервант, емульгатор і т. д. У Європейському Союзі розповсюджено позначення харчових добавок у виді індексів Е (від слова Europe) з трьох – або чотиризначним номером, що замінює собою назву харчових добавок.
Споживачу важко орієнтуватися у тій наявності харчових добавок, які практично є майже у кожному харчовому продукту. На сьогодні у різних державах світу у виробництві харчових продуктів використовується біля 500 харчових добавок. Із них у  державах СНД допущено використання у харчовій промисловості і їх наявність у імпортних продуктах 250 харчових добавок. Три харчові добавки заборонені для використання: Е 121, Е 123 і Е 240. Крім того, існує ціла група харчових добавок, які не сертифіковані у державах СНД.
Список харчових добавок, які не мають дозволу на використання у харчовій промисловості: Е 103, 107, 125, 127, 128, 140, 153-155, 160d, 160f, 166. 173-175, 180, 182, 209, 213-219, 225-228, 230-233, 237, 238, 241, 252, 263, 264,
281-283, 302, 303, 305, 308-314, 317, 318, 323-325, 328, 329,
343-345, 349-352, 355-357, 359, 365-368, 370, 375, 381, 384, 387-390, 399, 403, 408, 409, 418, 419, 429-436, 441-444, 446, 462, 463, 465, 467, 474, 476-480, 482-489, 491-496, 505, 512, 519-523, 535, 537, 538, 541, 542, 550, 552, 554-557, 559, 560, 574, 576, 577, 579, 580, 622, 623-625, 628, 629, 632-635, 640, 641, 906, 908-911, 913, 916-919, 922, 923, 924b, 925, 926, 929, 942, 943а, 943b, 944-946, 957, 959, 1000, 1001, 1105, 1503, 1521.         


11.4. Питна вода
     Вода є невід’ємною частиною життя на Землі. Однак жалко, запаси питної води на нашій планеті обмежені і з кожним роком зменшуються. Яку воду ми п’ємо?  Які шкідливі домішки вона може мати? Що може за цим наступити? Як оборонити себе від цього? На ці питання ми і постараємося відповісти Вам.
Свинець у питній воді
     Свинець у воді має антропогенне походження. Його склад у питній воді (за ДОСТом) реґламентовано - не біль-ше 0,03 мг/л. Особлива небезпека свинцю складається у тому, що він здатний накопичуватися в організмі і погано з нього виводиться.
Свинець являє собою небезпеку для людей різного віку, особливо для дітей та вагітних. Наслідки накопи-чення свинцю пов’язані зі здатністю викликати передчасні роди у жінок, знижувати вагу дітей при народженні, гальмувати його розумовий і фізичний розвиток. Тривала дія свинцю може приводити до недокрів’я (анемії) із-за його можливостей гальмувати виникнення гемоглобіну; м’язо-вої слабкості; гіперактивності; агресивної поведінки. У до-рослих свинець може стимулювати захворювання гіпертонією і викликати пониження слуху.
Яким чином свинець попадає у питну воду? Є два шля-хи його проникнення у питну воду: через забруднення свинцем  ґрунту і арматуру водопровідної мережі.
Головне джерело забруднення ґрунту свинцем – вихлопні гази автомобілів, які використовують у якості палива етилований бензин (АІ-92 - АІ-98). У містах з інтенсив-ним рухом щільність свинцю в атмосфері в 5-12 разів пе-ребільшує природну (0,3-0,5 мкг/м3). Свинець випадає на поверхню ґрунту і змивається дощовою або талою водою, таким чином проникає у водоносні горизонти, а з останніх у колодязі та мережі централізованого забезпечення водою населених пунктів. Особливу небезпеку у цьому плані складають відкриті водойми, які використовуються для забезпечення водою великих міст.
Друга можливість – це вимивання свинцю із сантех-нічної арматури, яка має латунь, в склад сплаву якого   входить і свинець. Процес переходу свинцю у воду підсилює кисла реакція води і її низька жорсткість.
Наявність свинцю у воді не може бути помітна за допомогою наших органів почуттів.
Засоби пониження місткості свинцю у питній воді:
- для пиття і приготування їжі використовуйте тільки холодну воду, так як гаряча вода краще вимиває свинець із сантехнічної арматури;
- перед тим, як набрати воду із водопровідного крану, дайте їй декілька хвилин стекти, особливо коли краном не користувалися декілька годин. Таким чином свинець, який перейшов із деталей сантехнічної арматури, буде змитий;
- самий ефективний спосіб пониження кількості свинцю у воді – це використання спеціальних фільтрів із акти-вованого вугілля, які понижують його концентрацію на 88-90%. Цей процес називається адсорбцією.

 Летучі органічні сполуки у воді
Летучі органічні сполуки (ЛОС) є водяними домішками, які являють собою небезпеку, коли їх концентрація досягає небезпечних рівнів. Особливість їх є важкість і дорожнеча визначення. До них відносяться: бензол, тетрахлористий вуглець, вінілхлорид, толуол, діхлоретан, інші.
ЛОС попадають у питну воду в результаті антропоген-ної діяльності людини із-за індустріального витікання, промислових аварій і халатності. ЛОС – це побічні продукти при виробництві отрутохімікатів, перегонці нафти, фарби, лаків, клеїв, фарбників, парфумерних виробів тощо. Головний шлях проникнення ЛОС у питну воду, це попадання на поверхню ґрунту і досягнення водоносного шару. У значних кількостях ЛОС знаходиться у відкритих водоймах, річках, особливо в районах розташування індустріальних зон.
ЛОС є небезпечними домішками які при тривалій дії можуть викликати наступні захворювання:
рак – бензол, тетрахлористий вуглець, трихлоретилен, вінілхдорид, пентахлорфенол, толуол, діхлорметан, хлорзаміщенні метану;
ушкодження нирок – діхлорбензол, діхлоретан, трихлорбензол;
ушкодження нервової системи – трихлоретан, діхлоретан;
ушкодження печені – трихлоретан, діхлоретан, трихлорбензол.
     Найбільш ефективний спосіб пониження концентрації ЛОС у воді - це використання фільтрів на основі активованого вугілля.

Бактерії у питній воді
Бактерії можуть попасти у питну воду різними шляха-ми: із ґрунту, з яким стикається вода; при будівництві во-допровідних мереж; через тріщина  у трубах при коливаннях у них тиску. Наявність шкідливих бактерій у воді контролюється. Так як дуже важко визначити всю гаму мікроорганізмів, визначають вміст кишкової палички (E. сoli).  Якщо E. сoli є в питній воді – тоді мало місце забруднення. Згідно ДОСТу допускається не більше 100 бак-терій на куб. мл води.
Бактерії можливо розділяти на хвороботворні (патогенні) і не патогенні. Перші із них можуть переборювати природну захисну систему організму (імунну систему), розмножуватися у ньому і викликати захворювання, іноді важкі. У питній воді можуть бути виявлені наступні бактерії:
Salmonella – харчові отруєння;
Shigella – дизентерія;
Yersinia enterocolirica – порушення функції шлунково-кишкового тракту;
Campylobacter- виразкова хвороба шлунку;
Актиноміцети – актиномікоз;
Залізобактерії – корозія водопровідних труб;
Сульфатобактерії – корозія водопровідних труб.

     Способи профілактики бактеріальних захворювань:
- кип’ятіння води;
- самий ефективний спосіб пониження кількості бактерій у питній воді – це використання фільтрів. Деякі фільтруючі системи складаються із подвійної системи фільтрації: механічна фільтрація (наприклад, керамічний фільтр), фільтрація через активоване вугілля, срібло та інші фільтруючі матеріали. На сьогодні у торговій мережі є велика кількість фільтрів для питної води з використанням різних фільтруючих матеріалів і всі вони мають різні показники ефективності, ось чому треба підбирати фільтри до конк-ретної місцевості з урахуванням забрудненості довкілля, особливо водоймищ, річок і підземних горизонтів води.

Хлор у питній воді
     Хлор широко використовується для обеззаражування води від бактерій, вірусів та інших мікроорганізмів. Його використання привело до того, що такі хвороби як холера і тиф, які легко розповсюджуються через заражену воду, сьогодні практично не зустрічаються у розвитих державах.
Хлор – це один із хімічних елементів, газоподібна речовина, якого є сильним агентом окислення, а також сильно-діючою отруйною речовиною. Є декілька проблем, які стосуються наявності хлору у питній воді.
По-перше, це проблема якості води. Якщо в ній надмірна кількість хлору, то він придає їй неприємний запах і смак.
По-друге, це захворювання, які може викликати хлор. Показано, що люди, які п’ють хлоровану воду мають ризик виникнення раку сечового пухиря більше на 21% і ризик виникнення раку прямої кишки на 38% більше, ніж ті, які п’ють воду з невеликим вмістом хлору.
У третіх, дія хлорзаміщених метану. Ці сполуки виникають у питній воді під дією хлору, коли в ній є нешкідливі домішки, у тому числі і легкі органічні сполуки. Дія хлорзаміщених метану також приводить до виникнення онкологічних захворювань.
Рівень остаточного хлору у питній воді після обеззаражування реґламентується ( вільний 0,3-0,5 мг/л, пов’яза-ний 0,8-1,2 мг/л). Значна кількість хлору у питній воді може бути виявлена органолептически (за допомогою наших органів почуттів). Однак у невеликих кількостях визначити наявність хлору дуже важко.
Найбільш ефективний спосіб пониження кількості хлору у питній воді – це використання фільтрів з активованим вугіллям, який значно понижує його концентрацію, або фільтрів, які мають комплексний набір різних фільтруючих матеріалів, у тому числі і активоване вугілля, що підвищує показники фільтру.

Радон у питній воді
     Радон є радіоактивним елементом, який виникає при розпаду природного урану або торію. Радон знаходиться також у сигаретному диму і в питній воді. Радон  - це безкольоровий газ, без почуттів і запаху хімічний інертний газ. Він радіоактивний і при розпаду випускає високо енергетичні частки альфа- і бета.
У воді радон представляє двояку небезпеку:
по-перших, від пиття води, яка може викликати появу злоякісних пухлин шлунку і нирок;
по-друге, від вдихання повітря, куди переходить радон із води, особливо у ванній кімнаті і на кухні.
Радон попадає у воду із довкілля (ґрунту, гранітів, базальтів, піску). Концентрація радону у воді коливається від 100 рКі до 1000000 рКі на літр (Кі – кюрі, радіоактивність 1 грама радію; р-піко, приставка 10-12).
Виявити радон у питній воді дуже важко, для цього потрібна спеціальна апаратура.

Способи пониження радону у питній воді:
- кип’ятіння. При кип’ятінні води або приготуванні їди значна кількість радону випаровується;
- найбільш ефективний спосіб пониження концентрації радону у питній воді – це використання фільтрів на основі активованого вугілля;
- вентиляція ванної кімнати і кухні;
- не палити у приміщеннях. Паління у курців викликає ризик захворювання раком легенів у 10-20 разів, ніж у звичайних людей.

11.5. Нітрати і нітрити
     Попадаючи в організм людини з їжею і водою нітрати (нітрити) легко всмоктуються, попадають у кров, де вступають у реакцію з гемоглобіном, окислюючи молекулу заліза. Внаслідок чого виникає метгемоглобін і транспортна функція еритроциту порушується. Ось чому, при достатньому вмісту кисню у крові, спостерігається тканинна гіпоксія – порушення дихання клітин.
Основні симптоми: синюшність обличчя, губ, видимих слизистих оболонок, головна біль, підвищене стомлення, пониження працездатності, задишка, серцебиття, навіть до втрати свідомості і смерті при вираженому отруєнні.
Особливо небезпечно хронічне попадання нітратів в організм новонароджених і дітей молодшого віку, так як тривале кисневе голодування може викликати порушення росту і формування організму, затримання фізичного і психічного розвитку, порушення функції серцево-судинної системи. Крім того, нітрати і нітрити сприяють виникненню рака, уроджених пороків розвитку, не сприятливо діє на плід. Нітрити більш токсичні, ніж нітрати.
Джерелами нітратів в довкіллі є: природним шляхом, при окисленні органічних сполук; азотні добрива і перегній; великі сільськогосподарські комплекси; міські звали-ща, транспорт і промисловість.
Джерелами попадання нітратів в організм людини є:
- овочі і фрукти (найбільш інтенсивно накопичують нітрати чорна редька, буряк, салат, щавель, редис, шпінат, петрушка, укріп та інші);
- м’ясні та рибні продукти (особливо у сирокопчених ковбасах);
- сири (застосовують у виробництві);
- вода (особливо у системах забезпечення населення водою із відкритих водойм, річок).
Понизити вміст нітратів у продуктах можливо їх кулінарним обробленням: мийкою і вимочуванням продуктів; відварюванням; жаренням і тушкуванням овочів.
Понизити вміст нітритів у продуктах можливо при ви-користанні наступних рекомендацій: інтенсивне відновлення нітратів у нітрити виникає при зберіганні продуктів при кімнатній температурі; у брудних і сирих приміщеннях; при підвищеній вологості; здрібнення і перетирання овочів створює добрі умови для розмноження мікроорганізмів, які відновлюють нітрати і нітрити.

За матеріалами сайту https://desn.gov.ua